Історія навчального закладу

Історія нашої школи містить в собі багато цікавого...

  Після 1860 року в селі Литвинець було створено церковно-приходську школу. Термін навчання в ній був 3 роки. Навчання починалося після релігійного свята Покрови з 14 жовтня і закінчувалося на Паску.

В школі працював один учитель, який навчав читати, писати і рахувати та розв'язувати нескладні задачі. Спеціальної підготовки він не мав. У школі необхідним і обов'язковим предметом був закон Божий, викладачем якого був місцевий священник. Школа містилася в одній кімнаті в будинку сільської управи. Інвентар класу складався з класної дошки, шести-восьми парт, грубо зроблених з нефарбованих дошок, а на стіні перед класом висів портрет царя. Кожна група нараховувала 10-15 дітей. Але переважна маса дітей не навчалася. З кожних 10-ти дітей школу відвідували 3-4. Дівчат у школу ходило дуже мало. У школі широко застосовувалися тілесні покарання, особливо, биття лінійкою по руках, стояння в кутку класу на гречці. Після закінчення церковно-приходської школи поодинокі діти, переважно сільської знаті, продовжували навчання у Тростянецькій двохкласній земській школі.

    Та прийшли нові часи. У 1920 році, після довгої перерви, у селі знову почала працювати школа. Її перевели у світле хороше приміщення поміщицького будинку, де вона й існувала до початку війни 1941 року. Школа стала 4-класною. Кожен клас займався в окремій кімнаті і мав свого вчителя. Так як кадрів було мало, то до роботи в школі, крім присланого вчителя Добровольського, були залученя більш освічені жителі села: Басистий О.Ф., Небесний М.С., Синьоокий М.М. та інші. З часом їх замінили вчителі зі спеціальною освітою. Школу стали відвідувати більшість дітей шкільного віку.

    Країна не могла миритися з неписьменністю людей, і тому з 1929 року вводиться загальне початкове навчання.  У Литвинці теж створюється школа ліквідації неписьменності (лікнеп). До навчання залучається все населення. 

  У 1933-35 роках для роботи школи було побудовано (з куркульських хат) ще двоє невеличких приміщень. З 1934 року в селі вже працювало сім класів. Директором школи довгий час був Мушкало Остап Корнійович, заступником - Кузьменко Олександр Степанович.

Війна 1941 року перервала мирне життя села. Під час окупації у селі школа не працювала. При наближенні фронту німці розібрали для укріплення всі громадські приміщення: клуб, корівники, комору, в тому числі і школу. Школа відновила свою роботу лише після визволення села у 1944 році. У куркульській хаті після війни навчалися 4 класи, а решта - 5-7 класи - ходили навчатися в село Ковалі. 

    В 1950-1951 роках було побудовано приміщення школи на 3 класи, де діти навчалися у дві зміни. Навчання тривало 7 років. Директором школи працював Гутник Петро Панькович, пізніше - Бойко Єфрем Павлович.

У 1958 році було побудовано ще одне приміщення школи на 8 класних кімнат. 

Приміщення школи 1956-1070 р.р.

    У 60-х роках директором школи став Кузьменко Олександр Степанович, який працював на даній посаді по 1977 рік. У 1968 році у школі навчалося 175 учнів, з якими працювало 15 учителів. 

     В 1970 році побудовано нове приміщення двохповерхової школи на 320 місць.

У 1971 році в школі навчалося 196 учнів.  

    Два роки (з 1977 по 1979 рік) директором працював Бакум Федір Тимофійович.

 Сорок років (з 1979 по 2019 рік) директором школи працювала Басиста Любов Олександрівна.

    Рішенням сесії Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області від 21 червня 2019 року № 8-5/VІІ школу було реорганізовано у Комунальний заклад "Литвинецький ліцей" Литвинецької сільської ради Черкаської області. Директором ліцею з 2019 року працює Глушко Людмила Володимирівна.

   Рішенням сесії VІІ скликання Бобрицької сільської ради № 5-3/VІІІ від 13.01.2021 ліцей реорганізовано у Комунальний заклад "Литвинецький ліцей" Бобрицької сільської ради Черкаської області.